Кожен ділиться 

Посланці радості

Випадає свіжий сніг, додаючи білизни на сторінках зими. Але життя довкола не заспокоюється і звично залишає свої сліди.

Ось хтось понуро брів, загрібаючи замети і, можливо, щось несучи в правій руці – місцями виділяється слабка пунктирність на снігу. Дрібними штрихами відзначена перебігання пса – невтомного дослідника двору.

Там сусід прим’яв шинами своєї «Тойоти» сніговий покрив, а біля під’їзду вже постарався очистити доріжку двірник …

Вся ця каліграфія буденна і не впадає в око. Однак завжди викликає посмішку самотній сніговик, навіть якщо стоїть без носа-морквини, або недобудована фортеця, яка піднялася на півметра від землі, або «ангел» на снігу.

Неможливо пройти повз ці послання радості серед зимової прози. Їх автори, найчастіше, діти. Ці послання адресовані і нам, поважним і серйозним, щоб у наш дорослий світ вривалася радість.

Євген Панов

Недавні публікації