Скарби, які ніхто не може дістати

Біля берегів Нової Шотландії (на сході Канади) знаходиться маленький острів Оук-Айленд – Дубовий острів. Ось уже понад двісті років люди марно намагаються розкрити його таємницю. Там захований скарб, про який знають усі, але дістати його не може ніхто.

Все почалося в 1795 році з подорожі трьох хлопчаків, які облазили безлюдний острів вздовж і поперек, поки не натрапили на покинуту шахту. Саме з неї почалася історія пошуків скарбів на острові Оук.

На гілках великого дуба хлопчики виявили систему корабельних тросів, простягнуту до засипаної землею ями. І тут же в пам’яті ожили розповіді про корсарів, які не так давно побували і в тутешніх місцях. Капітан Кідд або Чорна борода були тоді більш ніж реальними персонажами. Хлопцям вдалося проникнути в яму на глибину три метри. Там вони виявили перегородку з дубових колод і яруси дивної шахти, що йде вглиб землі. Далі хлопчики вже не полізли.

Останній острів скарбів

Острів Оук користувався поганою славою серед місцевих жителів, і розповіді дітей не спонукали дорослих продовжити розслідування. Пройшли роки, і один з цих допитливих підлітків, Деніел Мак Гінніс, повернувся на Оук в компанії однодумців, сподіваючись знайти приховані під землею скарби. Копачі пройшли ще кілька ярусів, наткнулися на плаский камінь з загадковим написом.

Під каменем була скриня, але чоловіки були такі змучені, що вирішили дістати її наступного дня. Це виявилося фатальною помилкою.

До ранку на глибині близько 90 футів (27 метрів) ствол шахти виявився залитий морською водою. Після марних спроб відкачати воду роботи довелося припинити.

Так реальні історії та легенди створили репутацію маленького острова. Ту шахту назвали «грошовою», але пошукові роботи поновилися тільки через сорок п’ять років. Під час розкопок 1849-1850 років було виявлено, що шахта через два штучних канали сполучається з морем. Інтерес до розкопок підігріли і знахідки – той самий камінь, шматок пергаменту з латинськими літерами і залізні ножиці, фрагменти золотого ланцюжка.

Шукачам вдалося знайти інвесторів і залучити новітнє на той час обладнання – насоси, землечерпалки, бурові механізми. Все виявилося марним. Шаха була влаштована так, що спроби проникнути в неї викликали затоплення шурфу. Або ж це попередні шукачі скарбів зіпсували систему дренажу. Як би там не було, з тих пір позбутися води в шахті не вдалося нікому.

Шукачі скарбів ХХ століття

У ХХ столітті – з 1909 по 1960 рік – на острові побувало сім експедицій! Можна сказати, що з тих самих пір роботи ведуться на острові практично безперервно.

Тутешні землі продавали і перепродували вже кілька разів. У 1969 році половина острова була придбана компанією «Тритон», власники якої – відомі шукачі скарбів Деніел Бленкеншіп і Девід Тобіас.

У ХХ столітті, в результаті проведення радіовуглецевого аналізу колод і кладки шахти, було встановлено, що основні будівельні роботи під землею велись не пізніше 1660-1700 років. Шахта 40-метрової глибини діаметром 3,65 метра вела в затоплене зараз підземне сховище. Бленкеншіп почав своє розслідування з роботи в архівах. Він же вибудував основні версії походження споруд на острові. Деніел не поспішав переходити до буріння, а коли почав, то вибрав для цього місце в двохстах футах від грошової шахти. Він виявив велику порожню камеру за скельної породи і навіть побачив щось, що нагадує величезний ящик, кирку і… людську руку, що пропливає повз екран камери, опущеної в шурф. Це означає, що за піратським звичаєм скарб острова Оук охороняє принаймні один мрець.

Бленкеншіп сам опускався по трубі діаметром 70 см на глибину 55 метрів, щоб побачити, що знаходиться в підводному камері. Але ні, острів ще не був готовий розкрити свої секрети.

Кажуть, що Деніел Бленкеншіп досі живе на острові, але його розум злегка затьмарився від неможливості розгадати таємницю. До речі, шукач скарбів дійшов висновку, що настільки складну споруду для скарбів побудували зовсім не пірати.

У 2005 році співвласниками острова стала мічиганський група американських промисловців, що працює в секторі глибинного буріння. Може, фахівцям цієї компанії вдасться відкрити таємницю підземних споруд острова.

Оук розорив уже кілька поколінь шукачів скарбів і забрав шість людських життів у тих, хто намагався дістати скарби. Ідея перетворити його на туристичну визначну пам’ятку і хоча б так заробляти гроші не знайшла розуміння у власників острова, які регулярно продовжують свої ліцензії на виконання пошукових робіт.

 

Основні версії про те, що ховається в надрах загадкового острова Оук

Перша версія, найпростіша і поширена – скарби піратів. Тут є два претенденти – капітан Кідд або Едвард Тіч на прізвисько Чорна борода. Недарма маленька бухта на острові зветься бухтою Контрабандистів. Ось тільки чи могли імпульсивні і марнотратні пірати витратити багато часу і сил для будівництва складних підземних сховищ для своїх багатств?

Друга версія говорить про скарби інків, переправлених на північ континенту під час жорстокого завоювання Імперії інків воїнами Франциско Пісарро на початку XVI століття. Історичні хроніки стверджують, що награбовані конкістадорами скарби становили лише малу дещицю всього багатства Імперії інків. Куди ж поділася основна частина? Чому б їй не бути прихованою на маленькому острові східного узбережжя Канади…

Згідно третьої версії, скарби на острові сховали англійські ченці з Абатства святого Ендрю, розпущеного англійським Парламентом в 1560 році. Ченці збирали свої багатства більше тисячі років і ховали їх в підземних галереях, подібних до тих, які були виявлені на острові. Багатства ці так і не були знайдені в Англії. Можливо, монахи могли перевезти їх через океан.

За четвертою версією, справа не обійшлася без масонів. Дивні і заплутані конструкції знайдених шахт і тунелів могли бути побудовані тамплієрами, для яких острів міг служити базою і секретним місцеперебуванням в складні для ордена часи. До цієї теорії відноситься і таємниця святого Грааля, для якого «грошова» шахта острова Оук була б ідеальним укриттям.

За п’ятої версії, в перші роки кривавої Французької революції 1789 року на острові були заховані цінності французького королівського дому Бурбонів. Ця легенда пов’язана з тим, що керуючий королеви Марії Антуанетти знайшов притулок в Канаді.

Шоста версія, і далеко не остання, говорить про те, що будувати такі складні технічні споруди під землею тільки для того, щоб заховати в них кілька скринь з коштовностями, – марна справа. І справа зовсім не в скарбах. Тоді для чого і ким були зроблені ці шахти і колодязі? Гості з інших світів? Зникла цивілізація?

Хто ж відкриє секрет крихітного острова?

https://kozhen.in.ua/wp-content/uploads/2018/03/oak4.jpg

0 коментарів до “Скарби, які ніхто не може дістати”

Написати відповідь або коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Старіша публікація →