Збирачі дикого меду в Непалі

У Непалі живе кочовий народ гурунгів, що донині зберіг давню традицію збору дикого меду. Двічі на рік, ризикуючи життями, чоловіки племені йдуть на збір найсолодшого меду, виробленого одними з найбільших бджіл в світі. Звичних пасік тут немає. Збір меду відбувається на вражаючій висоті в дикому лісі.

Бджоли-гіганти

Apis laboriosa (гімалайська медоносна бджола), в перекладі – «бджола працьовита». Вони живуть на прямовисних скелях, на висоті від 1100 до 4000 метрів. Саме тут вони і будують свої гнізда. Довжина кожної особини – 2-3 сантиметри, що значно перевищує представників наших широт.

Щовесни бджоли запилюють квіти рододендронів. Одержаний мед і став предметом полювання.

Підготовка та збір

Вранці перед походом відбувається спеціальний обряд благословення збирачів і починається спецпідготовка. Плетуться мотузки-канати і кошики, наточуються дерев’яні кілки. До роботи залучаються виключно дорослі чоловіки.

Знайшовши бджолині гнізда, чоловіки їх викурюють, розводячи багаття біля підніжжя скелі. Потім мисливець за медом спускається з прірви до гнізда мотузяною драбиною. Перед вторгненням він розміщує під гніздом пучок тліючих гілок, лякаючи бджіл димом.

Спочатку збирачі палицею відламують великі шматки порожніх сот і скидують їх униз. Далі під гніздо підставляють бамбуковий кошик, який і заповнюють ароматними сотами.

Дикі бджоли іноді запилюють отруйні рослини. В результаті і мед виявляється отруйним. Тому мисливці ніколи не пробують його. Спочатку намазують невелику кількість на долоню, і якщо є печіння на шкірі, значить мед отруйний.

Процес збору нектару займає близько 2,5-3 годин в підвішеному стані на пристойній висоті.

Укуси і летальні випадки

«Страхувальне обладнання» збирача – це обмотана навколо пояса мотузка, на якій той, в кращому випадку, повисне на висоті. Бували і смертельні випадки, коли зривалися навіть досвідчені збирачі. Решта «захисту» – щільна тканина, якою по можливості замотуються повністю.

Небезпекою зірватися загрози не закінчуються. Гімалайські бджоли становлять найбільшу загрозу життю людини, особливо при масовому нападі. Рій з легкістю вб’є людину!

Бджоли жалять не менше 25-45 разів. Укусів не уникнути навіть самим досвідченим збирачам.

Для чого це потрібно?!

В основному місцеві застосовують дикий мед як аналог антисептика, для створення ліків від кашлю, а також знеболюючий засіб при болях в суглобах.

Багато меду продають за кордон у Південну Корею, Японію і КНР, попит на нього стабільно високий. Високогірний мед дуже цінується в цих країнах, у першу чергу за екологічність і його цілющі властивості.

Традиція, яка відходить у небуття

Професія збирача меду передається по чоловічій лінії з покоління в покоління. Зараз йде спад сміливців, готових до полювання. Основна причина – стрімке скорочення числа бджолиних угідь. Раніше за рік розорялося до 1000 гнізд, зараз – не більше 100.